«Останній трюк паляса»; народна казка з Lao Folktales
Ви не просто вип’єте чашу отрути. Але в той час король мав владу над життям і смертю, і його воля була законом. Це остання історія в книзі «Лаоські казки».
«Царський кіт»; народна казка з Lao Folktales
Патет Лао використовував народні казки для пропаганди проти чинних правителів. Ця історія є звинуваченням. Король, який більше не може їсти, тому що має забагато, і люди, які страждають від бідності та голоду, — це чудова пропаганда.
«Помста Сен Міенга»; народна казка з Lao Folktales
«Що в бамбуковій трубці?»; народна казка з Lao Folktales
Що можна зробити з пуканням? Великі письменники знали це, від Карміггельта до Волкерса. Але також хтось у Лаосі…
Послушник Кхам купався в річці саме тоді, коли група купців відпочивала на березі. Вони несли великі кошики міенгу. М'єнг - це листя сорту чаю, який використовується для загортання закусок, який дуже популярний у Лаосі. Хам любив перекусити mieng.
Lao Folktales — це англомовне видання, що містить близько двадцяти народних казок із Лаосу, записаних студентом, який вивчає лаоську мову. Їхні витоки лежать в історіях з Індії: оповідання Панчатантри (також звані Панчатантрою) про епоху та оповідання Джатака про минулі життя Будди, коли він ще був бодхісатвою.
«Випробування сили» народна казка від Lao Folktales
По джунглях стрибає кролик. Йому хочеться возитися і вигадує випробування на міцність. Перший кандидат на обдурення: слон, що жує цукрову тростину. «Дядько слон». "Хто дзвонить?" питає слон. 'Я. Сюди, дядьку слоне!
Лаоське слово для позначення запаху тіла тайським шрифтом звучить як ขี้เต่า, khi dtao, черепаха. Легенди кажуть, що передпліччя лаосця пахне черепашачими калами. Ця казка пояснює, чому…
Народна казка «Велич у ставку» від Lao Folktales
«Цей смачний мед» народна казка від Lao Folktales
Купець побудував новий будинок. А для щастя та безпеки родини та дому він запросив ченців із храму послушника Хама на церемонію. Після церемонії монахів нагодували та повернули до свого храму.
Лев глибоко вдихнув і з силою вигнав усе повітря з грудей; його рев сколихнув землю. Всі звірі тремтіли від страху і кидалися глибше в джунглі, забираючись високо на дерева або тікаючи в річку. — Ха, це було приємно, — весело засміявся лев.
Кхам був ледачим новачком. Коли інші послушники були зайняті своєю роботою, він намагався стиснути вуса. Коли інші медитували, Кхам спав. Одного чудового дня, коли настоятель вийшов до іншого храму, він побачив Хама, який спав під великим фікусом.
Довга звивиста річка знайшла свій шлях через красиву ділянку лісу з деревами. Скрізь острівці з буйною рослинністю. Там жили два крокодили, мама з сином. — Я голодна, справді голодна, — сказала мати Крокодил. «Май апетит до серця, до серця мавпи». «Так, серце мавпи. Я теж цього зараз дуже хочу». «Смачна вечеря зі свіжими мавпячими сердечками. Це було б чудово! Але я не бачу жодної мавпи, — знову сказала мати Крокодил.