Тіно Куїс читає газету; ти читаєш разом? (перепризначення)

saruntorn chotchitima / Shutterstock.com

Щоранку о пів на дванадцяту молодий чоловік приносить мені дві газети Bangkok Post і тайськомовний Матішон («mati» означає «думка, думка, знання», а «chon» означає «люди», тобто «Голос народу»). Він недбало кладе їх між прутами паркану, і я маю їх швидко підняти, інакше є хороший шанс, що на них поллється дощ. Я влаштовуюся в саду, запалюю люльку і гортаю газети. Читайте далі в Матішон.

Титульна сторінка

Головна сторінка миттєво атакує мої почуття: як і в усіх тайських газетах, це заплутана суміш фотографій і великих, яскравих заголовків із веселкою кольорів. Мені лише один раз вдалося з першого погляду зрозуміти такий газетний заголовок, настільки тексти переповнені сленгом та абревіатурами. Мені потрібно багато енергії, щоб зрозуміти ці заголовки.

Я спочатку дивлюся, які теми висвітлюються; зазвичай близько десяти і майже завжди внутрішні новини. Я переглядаю заголовки, читаю невеликий уривок тексту під ним (який потім переспрямовує на наступні сторінки) і вирішую, чи хочу я продовжувати читати.

Я утримаюся від подальших випадів про колишнього ченця Віраполя; Це стосується і повідомлення про пожежу в Нонтхабурі, проблеми з росіянами на Пхукеті, відтворення вбивства та вибуху бомби в Ялі: вони мене не дуже цікавлять.

Я лише прочитав трохи далі про проблему забруднення рисом, але, на жаль, це більше стосується політичного підтексту, ніж самої справи. О так, а потім було щось про співака, ще одне вбивство, і щось про ректора дискредитованого «Всесвітнього університету миру», який присуджував порожні «почесні докторські ступені».

Сторінка 2

Приступити до друга сторінка, який я вважаю найбільш цікавим і часто читаю повністю. Початок редакційної статті під сьогоднішньою назвою «Рис і чутки» (з каламбуром «khâaw láe kwàaw leu») про роль соціальних медіа в поширенні новин про забруднення рису та заклик до уряду нарешті зробити щось важливе з усіма тими мільйонами тонн рису, що гниє на складах.

Сюди входить ряд статей на одну актуальну тему, завжди у формі слухань і обох сторін. Знову про рис, хлопче, хлопче, тепер іпотечна система рису: шматочок від Їнглака, міністра сільського господарства, академіка, оператора рисової фабрики та когось із фермерської організації. Інформативно, але кожен розповідає свою історію і майже не звертається до аргументів іншого. Чи слухають люди один одного?

Сторінка 3

Op  сторінка 3 думка на актуальну політичну тему, що ви думаєте? Правильно, рис. На зображенні видно, як парламент похований під мішками з рисом. Рис є важливою частиною тайської культури.

Сторінка 4-11

Сторінка 4 Суспільство пропонує новини, появу члена королівської родини, свята, часто більш соціального характеру (благодійність, шкільні змагання тощо), багато групових фотографій. Я пропущу це.

Op сторінка 6 містить ряд статей з аналізом на різні теми. Сьогодні про ухилення від податків на дорогі автомобілі, роботу в парламенті чи точніше мертву тишу там (але очікування феєрверку, коли парламент відкривається на початку серпня законом про амністію), і знаменитий аудіо-ролик із Таксіном і тим генералом у Гонконгу. Старий тариф.

Сторінка 8 нарешті надає кілька «провінційних» новин, які я із задоволенням читаю. Про кратом «Ліки чи ліки?» і вирубку цих кратомових дерев. «Шкода, — зітхає стаття, — скоро нам доведеться імпортувати ці трави». Про денге в Південному Ісаані тощо. Короткі, потужні повідомлення, як це робить Дік.

На сторінці 9 розповідь про розвиток роботів у сільському господарстві.

Сторінка 10 називається «якість життя». Сьогодні про якість води з диспенсерів (1 з 3 не буде хорошою через недостатнє обслуговування фільтрів тощо) і про фібриляцію серця.

Сторінка 11 знову статті про внутрішню політику, які вас уб’ють.

Знайдіть хвилинку, щоб перевести подих

Час перевести подих. The останні 5 сторінок містити довгі історії як продовження заголовків на першій сторінці. Вони смертельно нудні, зведення фактів. Тайські журналісти вважають, що новини потрібно викладати просто, як офіційне повідомлення, без пояснень чи аналізу.

Багато цитат, журналіст як провідник. Містер Янсен сказав це… «Місіс Пітерсен сказала, що…» «Речник поліції заявив…» «Їнглак відповів…» Ви розумієте. Я не думаю, що це хтось читає, я читаю час від часу. Жорстка їжа. Час поставити нову трубу.

Другий розділ; Ми майже на місці

Потім другий розділ, ми майже там. Перший три сторінки містять досить повні вітчизняні та закордонні економічні новини. Дивлюсь на курс бата до євро: 40.25. Це добре. Сьогодні було 41.3. Я буду будувати плани.

Дан сторінку про майбутнє англійської Прем'єр-ліги та не тільки дві сторінки про освітні питання. Новий міністр освіти Чатурон (цей чоловік був (комуністичним) партизаном у горах на півночі наприкінці сімдесятих років) говорить про фальсифікації на іспитах і нові освітні програми для підвищення популярності Таїланду.

Жіноча сторінка про їжу, моду та годинники, сторінку про машини та гороскоп (я Риби, я щойно перевірив. З жінками та важливими фігурами (?) не виходить, а хтось із сімей приходить позичити гроші, це так, це була моя колишня!).

Нарешті одна сторінка іноземних новин, пасинок газети (але тому я читаю Bangkok Post), цього разу про 21 дитину, яка померла від харчового отруєння в Індії, про сувеніри в Токіо до народження дитини Вільяма і Кейт, про масовий загибель риби на пляжі в Мексиці, про викривача Сноудена, про зброю на Півночі - Корейський корабель пришвартувався в Панамі, про відкриття Леголенду в Малайзії та використання деталей від старих радянських танків в Україні для силових тренувань. (Через два дні на цій сторінці була гарна історія про мого героя, Нельсона Манделу)

Дві останні сторінки присвячені спорту, курсу муай-тай, найважливішим вітчизняним і зарубіжним змаганням.

У деякі дні є інші розділи, наприклад розділ листів із довгими акуратними історіями, які зовсім не блискучі, дитячий розділ, розділ їжі тощо.

Мої враження від газети

Солідна, надійна і досить повна газета, але нічого такого, що вас справді здивує або не дає заснути вночі. Кричуща, потворна перша сторінка. Крім того, часто надзвичайно шикарна мова, яку, за словами мого вчителя, важко зрозуміти «пересічному тайцю» (і мені теж). Ніякої сенсації, маленький злочин (тут Тай Рат обертон; ілюстрація). На жаль, справжнього журналістського розслідування мало. Тон нейтральний, ніякого ідеологічного приводу я не бачу.

Макет зрозумілий і завжди однаковий, тож ви можете швидко переглядати те, що вас цікавить. Трохи реклами, 6 із 24 сторінок (з яких 3 послідовні сторінки є секретними), а решта приємно розкидана по решті газети. Якщо ви регулярно читаєте цю газету, ви будете добре поінформовані про внутрішні (але набагато менше про закордонні) новини та низку інших тем. Для кожного своє.

Деякі факти про тайські газети

• Тай Рат, тираж близько 1 мільйона, велика увага до ДТП і криміналу, завжди труп на першій сторінці, популіст.
• Daily News, тираж близько 600.000 XNUMX, популістський, як Тай Рат, але менше криміналу.
• Зазначені вище дві газети були засновані на початку 1960-х років, коли на політичній сцені домінували генерали. Вони обидва прихильники істеблішменту.
• Khaow Sod, видання невідоме, трохи більш ліберальне, більше фокусується на навколишньому середовищі та правах людини.
• Приходь, Чед Луек, претендує на тираж 850.000 XNUMX, більш консервативний, особливо для ділових людей і середнього класу.
• Матішон, тираж 600.000 XNUMX, якісна газета, від помірно ліберального до прогресивного, обов’язкова література для інтелектуального класу. Ця газета виникла на основі студентських рухів бурхливих XNUMX-х років.
• Тайська пошта, тираж 30.000 тис. Найпрогресивніша щоденна газета.
• Naew Na, тираж 300.000 тис., прогресив.

Тираж 3 мільйони, ціна 10 бат

Загальний тираж усіх тайських газет разом становить понад 3 мільйони (Нідерланди: 1.6 мільйона, за винятком Плювати en метро). Газети часто знаходяться в громадських місцях, у залах очікування, у перукарнях, у школах тощо. salas майже в кожному селі тощо. Підраховано, що кожен журнал читає від 5 до 10 осіб. Тайці не дуже читають, але це не стосується газет. Більшість людей регулярно читає газету, я не знаю, наскільки вона ґрунтовна.

Газета коштує 10 бат. Друковані засоби масової інформації досить вільні, на відміну від телебачення і радіо, які знаходяться під жорстким державним і військовим контролем. Існує досить багато самоцензури, особливо щодо чутливих тем, таких як Королівський дім. Примітно, що газета, яка виходить сьогодні, має завтрашній день, зайдіть і подивіться. (Кажуть, що воно походить із давніх часів, коли газетам потрібен був день, щоб досягти околиць). Більшість газет мають онлайн-видання, тому я не можу сказати більше про це. The Матішон має близько 24 сторінок, з яких лише 6 сторінок є рекламними, не надто товстими і не надто тонкими.

De Bangkok Post en The Nation обидва мають наклад близько 70.000 XNUMX примірників.