Повсякденне життя в Ісаані: «Мені ще багато чому потрібно навчитися»

Wie is die geheimzinnige Pink Lady? Wat moet hij nog leren? En waarom deed Wim ‘s nachts geen oog dicht?

Ik moet nog een hoop leren

Тунг (дружина Віма іноді називає його «татом») надіслав мені текстове повідомлення: «Привіт, тату, ти в порядку? Я хочу побалакати з тобою о 8 годині». Я відповідаю, що я «ок» і що я буду чекати на неї. О 5 до 8 я запускаю комп’ютер і дивлюся на екран. Тунг офлайн... Через 5 хвилин вона все ще офлайн... Я вже дуже втомився чекати. І раптом вона «доступна». «Привіт, тату, ти добре», — так завжди починається її розмова. «Зі мною все гаразд», — роздратовано відповідаю я. «Що сталося», маючи на увазі те, що мені довелося довго чекати на неї. «Чому» — ось її відповідь. Я замовкаю, брови на лінії волосся. Я вже знаю, що безглуздо говорити їй, що ми все одно домовилися побалакати о 8 ранку. Що я чекаю її вже 5 хвилин. Тому я просто запитую її: «Що ти сьогодні їла на вечерю». Очікування є частиною цього Таїланд, будь-де та будь-коли. І нікого (крім мене), здається, це не хвилює. Мені ще багато чому треба навчитися!

Pink Lady

Навпроти будинку мого свекра живе молода, не приваблива тайська жінка, без чоловіка і з двома дочками-підлітками. Зазвичай вона носить облягаючий рожевий одяг і їздить на блискучому рожевому скутері. Ця жінка має чудово доглянутий кам'яний будинок, чітко обладнаний усіма зручностями. Ви думаєте, що в цьому немає нічого поганого. Але щось мене вражає... Ніхто з моїх свекра чи сусідів не хоче з нею зв'язуватися. Її уникають, як чуми. Мені це дивно, бо в цьому селі всі один одного ненавидять. Я запитую Тунг, чому всі її ігнорують. «Чому?», – дещо роздратовано відповідає вона. "Вона тобі подобається?"

Тепер я маю бути обережним, тайські жінки можуть реагувати надзвичайно різко, коли вони підозрюють, що ти зацікавлений іншою жінкою… «Ні, я просто дивуюся, чому ніхто не хоче з нею говорити», — обережно кажу я. «Вона погана!», — продовжує Тунг, несхвально дивлячись у бік будинку. «Чому?» Я спробую ще раз. І потім потроху я отримую більше інформації. «У неї 5 чоловіків, троє померли. Дві доньки — різні батьки».

Я починаю отримувати картинку. «Вона дуже любить секс. Вона вживає алкоголь багато разів, щодня». Гаразд, тепер я розумію, як вона отримала цей гарний будинок... Копійка впала. Наступними тижнями я побачив, що її регулярно відвідували «джентльмени». «Вона вживає алкоголь багато разів, щодня», — жартома кажу я, заходячи на кухню Тунга. Очі Тунга темні й блискучі. «Вона дуже погана», — відповідає Тунг. Вона ледь плює на землю.

Я не сплю підморгнути

Після ще одного спекотного дня я виходжу з ванної бадьорим. Тепер я звикла до такого способу купання: налити на себе ванну з холодною водою, намилити, а потім обполоснути ще ванною з крижаною водою. Я ледве витерся, як тепло знову вкриває мене, наче ковдра. Я вішаю москітну сітку в спальні. Ніякої тут непотрібної розкоші, такі істоти, як я, сирі. Поки я це роблю, Тунг висовує голову за двері. «Тату, сьогодні ти спиш один, ти в порядку?» «Чому?» — відповідаю я, не підозрюючи про заподіяну шкоду. Я сказав чи зробив щось не так? «Старенька померла, мені доводиться багато готувати для сусідів», — каже Тунг. Після деяких пояснень стає зрозуміло. Біля нашого дому померла старенька, і тепер усі зайняті підготовкою до кремації. В тому числі і сусіди.

Van heinde en verre zullen familieleden, kennissen, vrienden en dorpsgenoten deze kant op komen. En die moeten allemaal worden gevoed. Burenhulp bij deze megaklus is onontbeerlijk. “I want to take you to готель, I worry you can’t sleep tonight. Many people come here, lot of noise”, gaat Tung verder. Ik heb helemaal geen zin om me weer aan te kleden en vervolgens de nacht alleen door te brengen op een hotelkamer. “No no”, zeg ik beslist. “I stay here, I sleep here, you don’t worry.”

І цим я вирішую свою долю на майбутню ніч, я не буду спати й моргнути! Шум від каструль і сковорідок, дим від вугілля проникає в мою кімнату крізь щілини у віконницях. Розмова і сміх на відкритій кухні, яка знаходиться прямо біля моєї спальні. До 4 години ранку шум стихає. Вдалині співає перший півень. Невдовзі Тунг виснажений заповзає до мене в ліжко. Мир не триватиме довго.

Тітка померла, і всі в районі можуть знати про це

О 5 годині півні раптово закінчили цю ніч. Життя в Ісаані починається знову. Знову варять і перуть одяг. Настав новий день. Вночі приїхало багато людей, наш двір повний пікапів, припаркованих у різних напрямках. Я бачу чоловіка, який мочиться об одне з наших бананових дерев. Також доброго ранку! Близько сьомої години автобус зупиняється, і з нього виходять семеро ченців із чашею для жебрацтва. Менш ніж через п’ятнадцять хвилин їхні молитви лунають через величезні гучномовці, встановлені вночі. Тітка померла, і всі в районі можуть (читай будуть) знати про це.

В будинку покійного та біля нього збирається все більше людей. Між молитвами є їжа та напої. Смерть і наступна кремація тут означають значне фінансове навантаження на родичів, що вижили. Ніхто тут не має страхування на поховання. Менш ніж через два тижні мені стали до болю очевидні наслідки цього. Сонячного, ледачого недільного ранку, менш ніж за 20 км від нас, наша племінниця Пан потрапила в аварію на своєму мотоциклі. 17 років.

Ingezonden door Wim (herplaatst)