Бозевуш
Справжня фламандська мова – квітчаста мова з дуже дивними словами для голландців. Як «boozewoesj». Це відноситься до дивного, далекого і негостинного регіону або місця. Не питайте Інквізитора, звідки походить це слово, можливо, звідкись із далеких колоніальних спогадів, коли Бельгія ще була гордим володарем Конго.
Близько трьох років тому Інквізитор увійшов у тайські джунглі Ісаан. Який би він не був мудрий, він вирішив визначити, чи підходить він для ще одного переїзду після дев’яти років у Паттайї, «анклаві фарангів» par excellence. Зрештою, кожен колись зустрічає кохання свого життя.
Протягом багатьох років Інквізитор був там, навіть ночував там. Бурірам і Нахом Паном. Виходив із сусідами Pattayan, які відвідували родину. Але він був настільки розпещений, що фактично не мав уявлення про справжнє ісанське життя. Йому дали їсти курку та картоплю фрі.
Отримав окрему спальню з кондиціонером. Не слід носити тапочки через жуків. Насправді нічого не робив, крім вечірок. Тепер усе мало стати серйозним
До, скажімо, Удон Тані це все було ще впізнаваним, а потім стало іншим. Регулярне будівництво звільнило місце для значно більшого відкритого простору, все ще багато обробленої землі, але її поступово стає менше, ландшафт стає дещо більш диким. Транспортні засоби починають виглядати дещо поношеними, похитованими речами без назви бренду. І їздять тут набагато повільніше.
Чим ближче до села, тим гірші дороги. Спочатку асфальт, але поступово з'являється багато ям. Потім така собі бетонна дорога, де люди забули розмістити компенсаційні шви, бетонні плити ніби плавають незалежно одна від одної. А потім просто прості ґрунтові дороги, які під час дощу перетворюються на авантюрні дороги савани.
Крім того, не всі покажчики повороту більше перекладаються англійською мовою, що ще більше заплутає ситуацію. Вірні читачі вже знають, що The Inquisitor відчуває огиду до сучасних інструментів, таких як планувальники маршрутів. І, незважаючи на вказівки дружини, він уже кілька разів заблукав.
Після приблизно одинадцяти годин їзди лише з необхідними короткими зупинками на обличчі дівчини Інквізитора з’являється блаженна усмішка: ще кілька кілометрів, і ми прибудемо до мого села. На тій останній саванній дорозі з вибоїнами, від яких стогне візок Інквізитора, ми їдемо останні кілометри через ліс, який переходить у нескінченні рисові поля. І «Інквізитор» зазнає нового культурного шоку.
Раптом починається село, раніше ніякої будівлі не було видно. Здебільшого похилі, дерев’яні будинки з утрамбованою землею на першому поверсі, дехто тримає там свиней або пускає на ніч буйволів. Або повно сміття з гамаком тут і там.
Ніякої стрічкової забудови, як тільки село закінчується, то знову поля та ліси, тому орієнтирів майже немає. Кури, собаки та буйволи перетинають дорогу.
Ми зупиняємося в будинку її матері і маємо мало часу, щоб оговтатися від поїздки. Сусідів і родину попередили, тому всі телефонні дзвінки в машині. І спочатку зупинка за покупками в тому, що De Inquisitor навряд чи здавалося магазином – вітальня з товарами в ній, але пиво дешеве, а Lao Kao ще дешевше. Люди цікаві й весело ввічливі. Але від старанно вченого тайця Інквізитору тут мало користі: люди його розуміють, а він нікого. хлопчик
Лише коли куплений напій буде повністю випитий, а Інквізитор швидко з’їсть залишки 7/11 їжі з дороги, можна йти спати до мами. На бамбуковому килимку. Немає вікон, але покошені дерев’яні віконниці, куди із задоволенням залітають або заповзають комарі та інші шкідники. І тепло, без кондиціонера, тільки вентилятор, який голосно сповіщає, що йому кінець. Інквізитор також постійно чує інші дивні звуки, наступного дня повідомляється, що між дерев'яними кроквами є щури. Ах так, а душ? Кам'яна посудина з крижаною водою, якою подруга із задоволенням обливає тіло Інквізитора. А вранці – дуже рано, до сходу сонця, повторюючи той ритуал. Ммм, приємно, але приймати душ разом у Паттайї набагато веселіше.
Наступними днями Інквізитор часто блукає околицями. Він нікого не знає, але всі знають його. Багато хто хоче побалакати, що призводить до кумедних ситуацій. Те, що колись здавалося ветхими будинками, стало мальовничим і навіть доглянутим будинком. Те, що тварини часто проводять час під ним, зручно і економно – їм не потрібно будувати додаткову стайню, і тварини у них під рукою, щоб вивести їх на випас. Будівельну ділянку досліджено, матрац придбано – спина фаранга не витримає того бамбукового килимка, мати починає дізнаватися про дивний мозок і ще дивніший гумор Інквізитора.
Його дівчина хоче якнайшвидше перетворити його на ісаанського фаранга та невблаганна у спілкуванні з людьми щодо мови та культури. Жодного балування, жодної зайвої обережності. Зайдіть на рисові поля в тапочках. Якщо ви йдете ловити жаб у лісі після дощу, але вони також приваблюють змій, близька зустріч означає, що капці замінюють на «bottinekes» — фламандське чоботи.
Інквізитор починає дізнаватися про грубу ісанську кухню і навіть розважається тим, що збір яєць на сніданок нагадує повсякденну Пасху: курчата вільно гуляють, тож ставлять їх, де хочуть, і їх треба шукати. Що рибу треба спочатку зловити.
Цей біфштекс можна буде з’їсти завтра, тому що фермер того ранку заріже корову, ви можете піти подивитись, як вони це роблять ті-рак.
Цю курку скоро з’їдять, але спершу спіймаймо одну. Що в маленькому холодильнику тільки напої, але за десять хвилин вони ще ходять з овочами в руках. Гриби з лісу. Фаранг - невідомі овочі з різних рослин і чагарників.
А потім для додаткових смаків і вітамінів: руді мурахи з їх яйцями. Жаби. Маленькі пташки. Змія - неприємно. Пес, але Інквізитор дізнається про це лише пізніше. Якби тільки він не оголосив, що хоче спробувати це.
Через тиждень упередження Інквізитора зникли. Це люди природи, які живуть сьогодні. Вони хочуть бути веселими. Які бережуть свою культуру.
Які діляться один з одним усім без винятку і більш-менш очікують цього від вас. Але у нас стільки всього, що ми думаємо, що вони виснажують нас. І навіть якщо ви не поділитеся, вони продовжуватимуть вас поважати, адже ви іноземець. Вони зрозуміють моє почуття приватності, якщо я не перебільшую. Вони захочуть скуштувати мої страви, але, на щастя, вони їм не сподобаються. А донька подруги ой як щаслива, що мама, можливо, через десять років повернеться жити в село. Інквізитор дружить з нею з першого дня, вона має такий самий гумор, як і ваш.
Інквізитор вирішує здивувати. Він задоволений, подруга на місці, мама трохи хвилюється. Зворотна дорога - це шматок пирога. Опинившись у Паттайї, Інквізитор уже жадає мовчання Ісаана. Але вирішіть деякий час насолодитися теплою водою під душем. Москітні сітки у вікнах. Крокви без щурів. І незліченна кількість ресторанів і барів – він не знайшов там жодного. І починає малювати плани будівництва.
– Повторне повідомлення –
Інквізитор не знає, звідки походить слово Boezewoesj, але стверджує, що це фламандське слово, значення якого він навіть описує досить точно. Фламандці не вважали б це слово дивним, припускає він далі.
У мене є сумніви щодо цього. Пошук цього слова в гуглі дає лише близько десяти звернень, і на всіх сторінках, на які я потрапляю після переходу, я також зустрічаю самого Інквізитора.
Тому це слово, звичайно, не вживається з будь-якою регулярністю групою населення (частиною).
Схоже, що слово виникло в свідомості самого інквізитора або, можливо, це слово було придумано та використано в його найближчому родинному колі, але воно ніколи не поширювалося.
Я припускаю, що це спотворене слово bush-bush, що означає «кущ». Не просто кущ, а дуже кущ. Буш, очевидно, походить з англійської мови і означає ліс. Використання слова двічі поспіль, окрім його функції вказувати на переважний ступінь чагарнику, також могло бути мотивовано тим фактом, що в деяких менш розвинених мовах множина вказується просто повторенням слова. Це часто вважають «примітивним», що означає, що кущ-кущ також має пейоративний аспект, тобто це слово з негативним відтінком.
Я думаю, що спотворення слів, які походять з англійської мови, більш поширене у Фландрії, ніж у Нідерландах. Я припускаю, що фламандці, які вже беруть участь у мовній боротьбі, надають значення «справжньому» фламандському слову замість того, щоб прийняти англійську, з якої ворог може зробити висновок, що мова надто слабка, щоб її подолати. З іншого боку, можна було б очікувати, що фламандці воліють говорити «чоботи», а не «bottinekes», що дуже французько.
Як би там не було, ми маємо інше слово, дякуємо нашому шановному вчителю-еретику!
Під цим він насправді має на увазі «Brousse», але в деяких регіонах все ще є відхилення від цього в місцевих діалектах.
Я відразу розумію, що Інквізитор має на увазі під «Boezewoesj». Насправді я не думаю, що це дивне слово.
http://vlaamswoordenboek.be/definities/term/brousse
Для нас чоботи – це кістки. Таким чином, гумові чоботи є «кістками катчоеве».
До речі, кістки мають багато значень...
Bottine – досить міцне взуття з високим застібкою. Наприклад, те, що носять солдати, або гірські черевики.
http://vlaamswoordenboek.be/definities/term/bottine
Прізвисько «de Bottinekes» — це група спеціальної допомоги поліції Антверпена. Названі на честь Боттінів, які вони носять як частину своєї робочої форми.
Спотворене слово «brusse» мені подобається.
Я б майже сказав: ви відчуваєте це на своїх блоках.
Це слово відоме в регіоні Рупель, на південь від Антверпена. Мабуть регіональний.
Перша думка, яку я маю як пояснення походження слова bosewoesj, полягає в тому, що це портманто/спотворені слова bush і пустир.
Тоді я думаю, що це також може бути спотворення слова з африканської мови.
Хочу також сказати, що я вважаю репост цієї розповіді про перші кроки до нового етапу в житті Інквізитора цілком виправданим.
Вибачте, Франсе, але я вважаю, що тут не можна звинувачувати Інквізитора. І, можливо, набагато менше, ніж Нідерланди, Бельгія також має колоніальне минуле, будучи тодішнім «Бельгійським Конго». Коли ви спілкуєтеся з колишніми колоніалами, ви справді також зіткнетеся з «boozewoesj».
Крім того, я заперечую проти вашого твердження, що спотворення слів є більш поширеним у Фландрії, ніж у Нідерландах. У Нідерландах «англіфікація» набагато поширеніша; кілька прикладів?…
Ми їдемо «трамваєм», ти їдеш «тремом», ми їмо «джем», ти їсиш «джем»… ми також не використовуємо слово «überhaupt» (з німецької мови)… Є багато прикладів, які показують, що фламандське залишається дуже автентичний. І більше того, шановний Франсе, “sans rancune”!
Я фламандець, але ніде не чув цього слова. Проте я знаю кілька діалектів. Де ти берешся?
Зважаючи на реакцію, ніхто не повірить, але це правда.
Коли я побачив заголовок допису, як голландець, я одразу впізнав слово Boezewoesj і відразу зрозумів, що воно означає.
Де я цього навчився? не маю уявлення.
Тож для мене не має значення, фламандське це слово чи ні, тож бачите, голландці та фламандці навіть пов’язані через мову!
Чудово описано, як виглядає Isan Boezewoesj у першому випадку, справді Boezewoesj.
NicoB
В Антверпені кажуть Sjakkamakka замість boezwoesj. Я не знав цього слова.
Гарний твір, який показує, що любов до Ісаана — це мікроб, якого Інквізитор не відпустив. Якщо ви знаєте місцевість і місце, де він живе, мало що змінилося за весь цей час. Що стосується використання слів Інквізитором, очевидно, що звуки є додатковими, тому, як бельгієць, ви можете відразу розмістити та зрозуміти їх... звідки б вони не прийшли і хто б їх не винайшов.
Гарний твір, який показує, що любов до Ісаана — це мікроб, якого Інквізитор не відпустив. Якщо ви знаєте місцевість і місце, де він живе, мало що змінилося за весь цей час. Що стосується використання слів Інквізитором, очевидно, що звуки є додатковими, тому, як бельгієць, ви можете відразу розмістити та зрозуміти їх... звідки б вони не прийшли і хто б їх не винайшов.
Boezewoesj — це всеохоплююче слово без конкретного значення і фактично не означає певний регіон. Звичайний: десь у селі чи щось подібне, може бути маленьке село чи просто десь на хуторі.
Як уродженець Брюсселя, я розумію майже всі діалекти, як бельгійський (навіть, на наш погляд, зворотний, лімбурзький), так і голландський (також фризьку, яка забезпечена субтитрами на BVN).
У нас кажуть (всім зрозумілою мовою)
А якщо ви цього не РОЗУМІЄТЕ, просто СИДІТЬ!
Мова жестів також є рекомендованою для всіх.
Бона.
Мені здається, я вже зустрічав це слово в книгах Джеффа Ґірартса. Його книги, безумовно, варті уваги, якщо вас цікавить тодішнє Бельгійське Конго. Я їв їх у молодості.