Сіамський надрукований

Ми всі знаємо, що тайці іноді можуть бути досить шовіністичними та під впливом Фаранг часто намагаються мінімізувати свою культуру через партикулярний рефлекс. Тим не менш, вони мають певний знос Фаранг дякувати. Візьмемо, наприклад, друк.

Незважаючи на те, що колиска друкарства з т.зв.блоковий друк«був у Китаї, і якийсь Пі Шен почав експериментувати з друком рухомих символів десь між 1041 і 1048 роками, знадобилося дуже багато часу, перш ніж щось зійшло з друкарського верстата в Сіамі. Це був капітан Джеймс Лоу, офіцер Військова Служба  британців Східноіндійська компанія – конкурент голландської VOC – яка придбала Об'єднана компанія торговців Англії, що торгує в Ост-Індії було наказано вивчити сіамську мову і в 1828р Граматика тайської або сіамської мови опубліковано.

Він видав сіамські ієрогліфи в Калькутті та надрукував свою граматику The Baptist Mission Press в цьому ж місті. Є Граматика виявився прибутковим, і він передав свої листи та набірний матеріал до невеликої друкарні, яку він сам заснував, і мав лише один валик у Сінгапурі. Коли американські протестантські місіонери, які діяли в Сіамі з 1825 року, дізналися про існування цієї друкарні, вони одразу зрозуміли її пропагандистську цінність. Вони швидко вирушили до Сінгапуру, щоб надрукувати свої перші релігійні трактати сіамською мовою.

Доктор. Ден Біч Бредлі

Втомившись подорожувати туди й назад, дуже підприємливий преподобний доктор. Влітку 1836 року Ден Біч Бредлі взяв прес і форми персонажів і перевіз усе до Бангкока. Через три роки, на прохання принца Монгкута, він надрукував 10.000 XNUMX примірників королівського Указу про опіум на цьому пресі, вперше офіційний сіамський текст з’явився у пресі. У своїй скромній друкарні в гирлі Клонг Яй він не лише друкував релігійні тексти, а й, наприклад, Королівська хроніка Крунг Као і перший сіамський шкільний підручник Чіндамані.

Також Ден Біч Бредлі заснував першу газету в Сіамі в 1844 році Бангкокський рекордер зійшов з пресів. Спочатку як щомісячне видання, воно перетворилося на видання, що виходить раз на два тижні у двох окремих виданнях сіамською та англійською мовами. Через зменшення кількості абонентів Бангкокський рекордер припинився наприкінці 1846 р., але незабаром після цього Bangkok Daily Advertiser і Siam Daily Advertiser. Два видання, які, незважаючи на схожість назв, були окремими та були дітищем шотландця та групи англійських бізнесменів відповідно.

До 1858 року сіамці надрукували власну сіамську публікацію. Потім за вказівкою короля Монгкута з'явився чиновник Королівський вісник of Ратчакійянубекса, видання Видавництво Aksorn Pimpakan, який знаходився в королівському палаці. Він не пішов до 1875 року Даруновадх, перша приватно фінансована сіамська газета преси. Справжній прорив сіамських і тайських друкованих ЗМІ можна віднести до часів правління короля Чулалонгкорна, коли в Сіамі з'явилося 59 газет і журналів сіамською, англійською та китайською мовами.

О, так, і це: преподобний Бредлі також був першим видавцем Сіам що колись авторський договір ЗАЧИНЕНО. Він зробив це в 1866 році з королем Монгкутом, коли той придбав права надрукувати подорожній опис свого державного візиту до Британії. Проте в Таїланді його пам’ятають не за його фундаментальний внесок у ЗМІ, а як людину, яка успішно запровадила вакцину проти віспи в Сіамі…