«Помста Сен Міенга»; народна казка з Lao Folktales

Ви очікуєте курячу ніжку в каррі, але отримуєте м’ясо стерв’ятника. Це вимагає помсти!

Король спостерігав за поєдинком між Сен М'єнгом і Сен Ньяном. Його розважали витівки Сен Міенга, і він був у захваті від того, що хтось на них попався. Він побачив, як він йде, і засміявся: «Тож, Сєн Мієн, я чув, як ти переміг Сєн Ньяна. Ти справді розумний хлопець».

«Для мене велика честь, Ваша Величносте, але насправді я звичайний хлопчик. Ти справді набагато розумніший за мене». — Нелегко зловити такого розумника, — сказав король. — Ось чому я запросив вас до палацу на особливий обід, щоб відсвяткувати вашу перемогу. Я попросив кухарів палацу приготувати вам особливе червоне каррі». — Це дуже люб’язно з вашого боку, ваша величність.

Король сплеснув у долоні, і слуги принесли тацю з обідом, який зберігався теплим у посріблених мисках. Вони поклали всю їжу на тарілку Сен Мієнга, але тарілка короля залишилася порожньою...

— Ваша величність, ви не приєднаєтесь до нас на обід? «Я б хотів цього, але це зараз неможливо. Мені несподівано доводиться говорити з послом. Але я сподіваюся, що вам сподобається це надзвичайне червоне каррі, і, будь ласка, прийдіть і скажіть мені завтра, чи воно вам сподобалося». Король вийшов із кімнати, а Сен Міен почав їсти червоне каррі.

Наступного ранку він доповів королю. «То що, Сєн Мієнг, як пройшла вечеря?» «Це було справді чудово. Дякую, що запросили мене». «Це було за новим рецептом від моїх кухарів. Ви впізнали інгредієнти?»

«Звичайно, багато перцю чилі, лемонграсу та молока». 'Удари. А м'ясо?» «Курка» «Майже добре». «Качка?» 'Не зовсім. Вгадай ще раз? «Можливо, цесарка? Це була цесарка?» «Ні, Xieng Mieng, знову не так. Чи хотіли б ви знати, який це був птах?» «Звичайно, так!» "Гриф!" — засміявся король. «Ми смажили грифа. Ти в мене, Чіенг Міенг!

помста!

Через кілька тижнів городян запросили до палацу, щоб подивитися на нові плани будівництва міста. Була готова дошка, і король пояснив це: «Біля ринку будуть тикові дерева». Король взяв крейду, щоб написати на дошці. Але крейда не писала... — Лижте крейду, ваша величність, і вийде, — сказав Сен Міен.

І король лизнув та все одно крейдою не писав. «Облизуйте ще раз, Ваша Величносте», — сказав Сен Міенг. Тож король знову облизувався і намагався писати, але знову не міг. Тоді Сен Міен узяв шматок крейди й уважно на нього подивився. «О, ваша величність, це, мабуть, непорозуміння! Це не крейда. Це стерв'ятник! Ваша величність, який смак?

Джерело: Лаоські народні казки (1995). Переклад і редагування Еріка Куйперса.