«Асні та Кокіла» з народних казок Таїланду

Любов, жертва, віддача, добро для тварин, усі чесноти, які вказують шлях до неба. А все починається з ананаса....

Два янголятка на небі посварилися. Богиня Ума покарала їх: вони народилися людьми в Суваннабхумі. Лише якщо вони поводилися належним чином, їм дозволили повернутися на небо як ангели...

Одна з них стала дочкою багатого рибалки. Вона була не вродлива, але мала гарний голос і називалася Кокіла, зозуля, пташка з гарним дзвінком. Друга дівчинка народилася в ніч бурі та дощу; вітер і приплив підняли воду в каналі, і вона затопила плантацію ананасів її батька. Вона стала Асні, блискавкою. Мила дитина; граціозний і веселий.

Кокілу розпестили заможні батьки. Бідній Асні довелося багато працювати і доглядати за ананасом. Але вона ніколи не бурчала і була щаслива. Коли в сезон мусонів не було дощів, усі, хто обробляв поля з рисом чи овочами, хвилювалися. Старійшини вирішили, що Пхра Пірун, Варуна, богиня дощу, повинна бути умилостивена церемонією чорного кота. 

Чорного кота поклали в кошик. З тим котом молодь ходила по селу, били в барабани та голосно співали. Літні пішли пити в село. Після трьох кіл прогулянок кота випустили. Тоді молодь взялася танцювати на честь Пхра Піруна; просили пробачення і особливо дощу...

Серед глядачів гарний юнак; Маноп. Він жив у місті і закохався в Асні. Її приємні манери, ввічливі танцювальні кроки, її гнучке тіло зачарували юнака. Він скористався першою ж можливістю познайомитися з її батьками. Вони були раді бачити Манопа; порядний молодий чоловік з хорошою роботою та охайним одягом. Асні дозволили приєднатися до них на деякий час, і вони балакали, поки Асні не довелося повернутися до роботи над ананасом.

Кокіла брав участь з молоддю; пліткувати, розважатися, їсти, пити і курити сигари, згорнуті в листі лотоса. Асні заспівала своїм прекрасним голосом, і тоді Кокіла побачила, що Маноп стежить за нею очима. Вона стала смердюче ревнивою. Кокіла спровокувала невелику аварію біля човна Манопа, вони поговорили і миттєво стали більше, ніж друзями. Це була гра богині Уми, яка забрала двох з небес, і тепер покарала їх солодким і кислим коханням. Асні була глибоко засмучена, але мусила це проковтнути під час роботи в саду.

Золотий ананас 

Асні знайшов у саду золотий ананас! За місцевим звичаєм, це віддають королю, який її викликав. Паніка! Усі знали, що король був старим пердуном і незабаром замінить її іншою молодою людиною, поки він буде одружений на королеві...

Асні вистояв, незважаючи на погрози короля. Вона дуже добре знала, що не повинна робити жодних помилок, тому що богиня Ума спостерігала за нею, і тоді Асні втратить свої шанси на небо. Нарешті король теж це побачив і відпустив її.

Але тут сталося лихо. Бандити напали на їхній будинок, убили її батьків і знищили фруктовий сад. Вона почула про Манопа, що Кокіла не змогла його завоювати, і він хотів покінчити життя самогубством, але його врятували селяни, і він хворів удома. Вона несамовито бігла до дому Манопа через ліс по бізоній стежці, коли впала на щось, що лежало на стежці.

Це був мертвий пес; навколо неї сім цуценят. Вона засунула цуценят у свою сукню й поринула через ліс до далекого світла. Це був будинок. Вона була виснажена всіма подіями; король, Кокіла, Маноп, все це стало для неї надто важким, і те, що з ними сталося, залишило її холодною. Вона запитала Уму, чи вона не отримала покарання зараз і хоче повернутися на небо.

Мешканці вийшли з лампами та палицями, думаючи, що це грабіжники. Вони побачили красиву молоду жінку, яка лежала, перерахована, з сімома цуценятами в її сукні. 

Потім засяяла вершина гори Сабарб. Від молодої жінки вийшов спалах світла, і вона ніби танцювала. І раптом її не стало! Вона була розтоплена, і її душа була на шляху до богині Уми. Її покарання закінчилося…

Джерело: Народні казки Таїланду (1976). Переклад і редагування Еріка Куйперса. Суваннабхумі / Суварнабхумі, «Золота Земля», це назва місця, знайдена в стародавніх буддійських писаннях та індійських джерелах.