Інший бік Медаль

Я стежу за цим блогом вже кілька років. І більшість авторів і коментаторів загалом позитивно відгукуються про Таїланд. (Не так дивно, тому що якби ви не були такими позитивними, ви б не читали цей блог щодня).

Ми не про все позитивно ставимося в цій країні, і думки західних експатів з певних питань іноді відрізняються (серед нідерландських експатів більше прихильників PVV і VVD, ніж соціал-демократично орієнтованих, результати виборів свідчать: див. www.thailandblog.nl/expats-en-pensionado/Elections/Elections-tweede-kamer-2017/), але враховуючи всі обставини, терези схиляються в правильному напрямку для всіх.

Якщо ми особисто стикаємося з чимось, з чим (усім серцем) не погоджуємося (уявна несправедливість, незрозумілі правила, незрозуміла або дискримінаційна поведінка звичайних тайців, чиновників або працівників банків, магазинів тощо), ми з радістю вказуємо на благословення, які ми, Західні експати, як індивідуально, так і групами, приносять цій країні та її мешканцям, особливо у фінансовому та емоційному сенсі.

Але чи справді ці благословення такі великі й очевидні? Чи маємо ми око на можливі негативні аспекти, пов’язані з нашим існуванням, нашим життям, життям і роботою тут, у Таїланді? У цій публікації дозвольте мені висвітлити інший бік медалі.

Гроші

Звичайно, в першу чергу йдеться про гроші. За кількома винятками, західні експати багатші за своїх тайських партнерів. І не трохи багатшими, а набагато багатшими. Це повільно змінюється, але знадобляться десятиліття, перш ніж тайські супутники життя матимуть стільки ж грошей, скільки їхні західні партнери. Євро з державної пенсії та пенсії щомісяця витрачаються в Таїланді, не кажучи вже про експатів, які перевели всі свої активи в Таїланд. В основному це стосується придбання предметів розкоші, таких як нерухомість, автомобілі, свята, акції, компанії та меблі, а також гроші інвестуються в майбутнє дітей (спільне чи ні). Я чую, що ви думаєте, що в цьому немає нічого поганого. Дійсно. «Не треба думати, що щастя так можна купити, але гроші творять чудеса, особливо коли їх багато» («Поен, поен, поен» з мюзиклу «Анатьевка»)

Але є і зворотний бік того, щоб мати і показувати багато грошей, особливо людям і в регіонах, які до цього не звикли. Або краще сказати: хто не звик бачити це в людях, яких вважає рівноправними односельцями чи родинами. З одного боку, це привід для подиву (на основі недостатніх знань: як може звичайний експат зі звичайною роботою мати стільки грошей, коли він виходить на пенсію) і поваги (він, мабуть, багато працював для цього та/або розумний) . З іншого боку, це може бути/стати приводом для раптової надмірної поведінки, для ревнощів і заздрості. Як і деякі емігранти (прочитайте кілька історій тут, у блозі), деякі тайці не можуть впоратися з розкішшю раптово мати багато грошей. Іноді його викидають (випивка, азартні ігри, наркотики), іноді його інвестують у речі, не ретельно обмірковуючи, чи це розумно (ще один бар чи ресторан, ще один магазин мобільних телефонів, ще одна сторінка Facebook з онлайн-косметичними засобами).

Велика кількість грошей також призводить до заздрості та ревнощів. Від близьких родичів, сусідів та інших жителів села чи міста. Чому вона чужа, багата людина, а не я? Ставлення іноді змінюється (трохи), коли виявляється, що шлюб з іноземцем - це не завжди легко. Іноді він не такий багатий, як прикидався, у нього все ще є всілякі витрати в рідній країні, він не такий добрий, яким був у всі ті свята, він адаптується менше, ніж очікувала таїландка, і він обіцяв, думає, що тайська сільська місцевість схожа на голландську, і іноді він має ті ж огидні звички, що й «усі чоловіки». Я не буду далі це розповідати.

Багато грошей також може призвести до несподіваної та надмірної поведінки. Багато років тому у мене була дівчина з Ісаана, з якою я не жив. Як тільки її брат помітив, що у його старшої сестри є хлопець-іноземець, він звільнився з роботи (він мав невелику роботу і заробляв дуже мало, але все одно) і дзвонив їй щотижня, щоб перерахувати гроші на його мопед і щоденний Лео. Я майже впевнений, що інші експати можуть навести подібні приклади.

Ідеї

Незалежно від того, як ви на це дивитеся, переважна більшість західних експатів приїжджає сюди з іншим мисленням, ніж мислення тайців. Звичайно, це пов’язано зі станом розвитку західного світу в усіх сферах (освіта та наука, технології, логістика тощо), а також з різницею в нормах і цінностях. Більшість із нас виросли на християнських, соціал-демократичних чи ліберальних цінностях і практично не знаючи буддизму та ісламу. Крім того, існує велика різниця між демократичним розвитком західних країн, з одного боку (ситуація, яка для нас дуже нормальна), і Таїландом, з іншого боку (ситуація, яка для нас є дивною).

Разом це призводить до різниці у поглядах на роль уряду в суспільстві, прийняття та інтерналізації авторитету та влади, різниці в уявленнях про освіту (хлопчиків і дівчат), про сексуальну поведінку, різниці в прийнятті сексуальних орієнтації (не завжди в тому напрямку, якого ви очікуєте), у силі земного та потойбічного і, нарешті, але не в останню чергу, різниці у поглядах на те, що є приватним (у приміщенні) і публічним.

Мої власні дослідження показують, що західні емігранти, які прожили в Таїланді більше 6 років, досить або легко адаптуються до тайських цінностей і норм, за винятком 1 бала. Люди відчувають великі труднощі з тим, що тайці надають більше значення групі (близькій родині та знайомим), ніж інтересам окремої людини. Тайці здебільшого колективісти, а західні емігранти переважно індивідуалісти. І це сутички. Це проявляється багато разів і в багатьох ситуаціях. У наведеному вище прикладі мені знадобився деякий час і переконання, щоб переконати свою дівчину, що я не маю наміру оплачувати витрати на її брата, який звільнився з роботи і тепер, з мого досвіду та слів, отримує вигоду від того, що ми обидва працювали повний робочий день.

Втручання

Ми також хочемо щось зробити з ідеями, які маємо як емігранти. Ми можемо бути трохи старшими та/або на пенсії, але ми здорові та все ще повні енергії. І цій країні знадобилися б хороші поради досвідчених людей, чи не так? Існують усілякі обмеження для реальної роботи (дозвіл на роботу, неправильний тип візи, «заборонені» професії, подивіться нещодавні протести тайських перукарів!!) І тому ми втручаємось у справи, кожен по-своєму та по-своєму власний світ. Ми часто думаємо, що знаємо краще, але інколи нас перемагає практичний інтелект тайців, інколи заснований на знаннях, що передаються з покоління в покоління. Чи це стосується технічних питань, чи медичних питань. Але чи насправді тайці чекають нашої поради, якою б доброю вона не була? Вони самі все можуть і знають краще, чи не так? Вони могли б бути західними експатами, якби це була не їхня країна. Мій досвід показує, що це дуже залежить від того, як ви це презентуєте.

Ми поважаємо тайців, але не вважаємо, що треба підлаштовуватися під тайців у всьому. Ми не маємо наміру ставати буддистами, ми відправляємо наших дітей до міжнародних шкіл та університетів (коштують трохи дорожче, але тоді ви отримуєте те, за що платите), ми не їмо гострої їжі щодня (не кажучи про смажену сарану чи тарганів), ми не дозволяйте їм брати пиво з нашого холодильника без запиту, і ми відмовляємося співпрацювати в усіх формах корупції.

Таїланд для тайців. Гарно, але шматочок Таїланду належить нам і для нас. Адже ми теж за це платимо. Трохи дивне міркування, коли ви розумієте, що значна частка голландських емігрантів голосує за PVV; партія, яка вважає, що Нідерланди належать голландцям, а не мусульманам. Зараз, звичайно, може бути так, що емігрант втік з Нідерландів, тому що приїжджає все більше і більше мусульман, але все ж. Тоді ви не тікаєте до країни, де мусульман набагато більше, ніж у Нідерландах, і де ви формуєте велику меншість із своїми (християнсько-єврейськими, соціал-демократичними чи ліберальними) ідеями, і, отже, очікується, що ви повністю адаптуєтесь? Якщо всі ці мусульмани на своїй батьківщині є економічними біженцями, чи західні експати в Таїланді є біженцями сексуального характеру?

Так, я вникаю в речі. Коли мова йде про покращення освіти, це навіть є одним із моїх завдань як учителя. Я не відчуваю себе ні гостем у Таїланді, ні сексуальним біженцем. Я тут живу, працюю і живу. Так само, як в Нідерландах живуть американці, німці і турки. Я залишив Нідерланди позаду. Таїланд - моя нова батьківщина. Я пишу історії тут, у цьому блозі. Я думаю, що це змінить Таїланд і/або тайців? Немає. Пишу коментарі в інтернеті, в газетних блогах. Я думаю, що це когось хвилює? Не дуже, але іноді трохи. Мною керує не стільки втручання, скільки ставлення до того, що я можу трохи впливати на світ і що я повинен використовувати свої таланти, щоб досягти цього. Мені дозволено втручатися в справи; можливо я повинен. Кожен робить це по-своєму. Рівень можливих результатів від вашої участі залежить від рівня, на якому ви функціонуєте та робите свій внесок, а також від того, наскільки хороші та/або поширені ваші мережі в цій країні, і, звичайно, не варто забувати про мережу вашого супутника життя.

Я викладаю в університеті в Бангкоку вже 10 років, і за цей час у моїх класах було від 1000 до 1200 молодих тайців; більшість з вищих соціальних верств (діти підприємців, генералів, парламентарів). Я не вчу їх, ЩО думати, а ЩО вони повинні думати (незалежно і вільно), щоб вирішити проблеми, з якими вони стикаються у своєму житті (приватному чи деінде). Якщо це повідомлення досягне 10%, я буду радий. І недаремно я втрутився в майбутнє цієї країни і трохи в своє майбутнє.

Джерело: CHJ de Boer: Фактори, що впливають на культурну інтеграцію експатів у Таїланді. Доповідь Міжнародна дослідницька конференція Silpakorn University. Бангкок, 2015.