Фризський проповідник і Будда

Йост Гальбертсма

Трохи менше дев'яноста п'яти відсотків тайського населення є більшою чи меншою мірою буддистом. Буддизм — це релігія/філософія, яка останніми роками найшвидше набирає популярності в Нідерландах. Два спостереження, які спонукають мене сьогодні взяти хвилинку, щоб розглянути інтригуючу постать менонітського проповідника Йоста Хіддеса Гальбертсми, який опублікував перший голландський текст про буддизм у 1843 році.

Цей текст трактату Буддизм і його засновник була спочатку названа в 1843 році Шак'я Сінха опубліковано в Оверейселський альманах античності та літератури. У лютому того ж року текст також зійшов з друкарні J. De Lange у Девентері у вигляді дуже обмеженого приватного видання в п’ятдесят примірників, яке було підписане автором і розповсюджене серед друзів і родичів. Цей текст був опублікований у 2019 році з ініціативи Голландського буддійського архіву під назвою Проповідник і Будда, забезпечений необхідними поясненнями та міркуваннями, перевиданий Noordboek. Це видання, яке я прочитав одним подихом, редагували вчені Альпіта Де Йонг, Баренд Дж. Тер Хаар і Тьяллінг Х. Ф. Халбертсма. Останній, до речі, є нащадком брата Йоста Хальбертсми Тьяллінга. За цим послідувала Асока в травні 2020 року Pompeblêd & the lotus – Дж. Х. Хальбертсма, Буддизм і його засновник (1843) який редагували Хенк Блезен, Марсель Пуртуіс і Фред Гейлс.

Йоаст Хіддес Гальбертсма був захоплюючою фігурою. Він народився в 1789 році в Гроу, Фрісландія, як старший в сім'ї з чотирма дітьми. Він став менонітським священиком, лінгвістом і лексикографом, тоді як його брати обрали більш земні професії, такі як лікар чи торговець. Він писав разом зі своїми братами Ельтьє та Тьяллінгом Рімен і Тельтьєс, часто - донині - перевидається антологія фризьких народних казок і віршів, яка також включає фризьку народну пісню, написану його братом Еельтє Старі фризи вперше з’явилася друком. Спонуканий своєю любов’ю до мови, Йоаст також почав працювати над своїм словником фризької мови it Lexicon Frisicum, який був завершений і опублікований у 1872 році, більш ніж через три роки після його смерті, іншими його друзями-філологами та лексикографами.

Гальбертсма був не лише людиною, яка багато подорожувала для свого часу, побував серед інших Ірландії, Шотландії, Англії, Німеччини, Франції та Італії, а й, перш за все, начитаною людиною. Його незліченні публікації та активне листування з ентузіастами мови та іншими науковцями вдома та за кордоном показали, що цей пастор дуже цікавився тим, що відбувається у великому світі за межами низинних країн на морі, і що він не вагався не лише скласти про це думку, а й висловити її в якомусь посланні чи лекції. Він охоплював калейдоскоп тем, починаючи від корисності залізниць чи запровадження шкіл ткацтва до картопляної фітофторозу, традиційних костюмів Hindeloopen до китайської чи корейської мов. Безумовно, не випадково триєнале Dr. Премія Йоаста Гальбертсми з історії, мови та літератури та соціальних наук було названо на його честь.

Допитливий пастор першим у Нідерландах почав методично шукати зв’язки між східною та германською мовами. На нього вплинули такі філологи, як британський дипломат Вільям Джонс, який вказав на схожість між санскритом і грецькою мовою, або друг Хальбертсми по перу Якоб Грімм, який, систематично порівнюючи звуки та слова в стародавніх і трохи менш давніх германських мовах, виявив звукові зсуви, які змінив історичний, зробив розвиток однієї мови в іншу правдоподібним. Він був захоплений ідеєю, що західна культура виникла зі східної культури і що (первісна) історія скандинавських і германських народів, до яких він також зарахував фризів, почалася на Сході. Його тракт Буддизм і його засновник почалося так:Наше походження зі Сходу. Є золота земля, з якої пішли наші найдавніші батьки. В авангарді йшли готи, скандинави і фризи; слідували сакси та франки; а гугдуйшери замкнули армію германських племен. Чим далі на захід від Інду, тим раніше вони наступали, тим старші люди».

Хальбертсма, який після прочитання сильно зацікавився буддизмом  Ілюстрації літератури та релігії буддистів (1841) Браяна Хоутона Годжсона – британського дипломата з голландськими родинними зв’язками, який жив у Непалі – намагався у своєму трактаті дати чесну картину того, що, на його думку, було складною історією, про яку надто мало відомо на Заході чи, як він це сам написав:Буддизм також не є простою доктриною; це багате, складне ціле і глибоко занурене в його філософські тонкощі, в якому можна піднятися до простих оригінальних принципів лише через тривалу практику. Нарешті, доступ стає ще важчим через подвійний спосіб пояснення доктрини. Воно має глибоке (езотеричне) значення для посвячених; вона має ще один поверхневий (екзотеричний) сенс, у якому вона представлена ​​нецивілізованому натовпу. Ці уявлення включені в символи, які часто плутають з предметом.

Проте пастор намагався не лише звернути увагу на змістовні, релігійні основи цієї філософії, а й водночас провести паралель між Буддою та Христом; і це, безсумнівно, було революційно. Новий підхід, який ознаменував поворотний момент у тому, як люди північно-західної Європи дивилися на буддизм того часу. Він порівнював і з’єднував різні світи та символи один з одним, засвідчуючи свій оригінальний погляд на подібність між квіткою лотоса та фризьким Pompeblêd написав: "Використання рослини лотоса як символу творіння в найдавнішому керівному поклонінні індуїстів, це лише деякі з них, добре відомо. Коли фризи просунулися з Азієну й прибули сюди, вони не бачили ніде в жодній воді квітучого лотоса, але вони передали стару пошану водній рослині, яка росте в наших озерах із подібним листям і квітами, я думаю, до сливи. До голландського лотоса в болотах Ваннепервен і Фрісланд все ще ставляться зі святим страхом; так, стародавні Фрізи віддали свої країни під захист цього знака божества, додавши до свого герба сім сливових листків...

Його свіжий і перш за все неупереджений погляд на буддизм заслужив йому як похвалу, так і критику. Критика, безумовно, була жорсткою, особливо з боку тих, хто був більш ортодоксальним у доктрині або більш ортодоксальним. Однак, незважаючи на критику, пастор залишився зачарований буддизмом до кінця свого життя. Незадовго до смерті Гальбертсма писав: «Тріумф Будди є його соціальним і моральним кодексом, а не його метафізичною теорією. Його мораль - найдосконаліше, що бачив світ... Або як зробив висновок його біограф Альпіта Де Йонг: «Йост Гальбертсма, проповідник чи радше «вчитель» серед менонітів, бачив у основних принципах буддизму саме ті основні принципи, які він сам проголошував усе своє життя...». Я б не міг висловитися більш красномовно...