Роман «Чотири королі» М. Р. Кукріта Прамоя, короткий огляд

«Чотири королі» Кукріта Прамоджа — чи не найвідоміший роман у Таїланді. Майже всі чули про це, багато хто читав книгу або дивився серію чудових фільмів про життя Мей Флоі.

---

Роман «Чотири королі» Кукріта Прамоя

Ця книга Кукріта Прамой справді захопила мене багатьма способами, навіть після того, як я прочитав її кілька разів. Це добре написана історія з великою кількістю гумору, а іноді й сарказму, з персонажами зі звичайного життя, з дворянства та людьми з добрими та поганими характерами та вчинками. Але кожен описується з симпатією і розумінням.

Це також навчило мене більше про перші п’ятдесят років двадцятого століття, які були такими важливими для подальших соціальних і політичних подій у Таїланді. Кукріт описує зміни в тайському суспільстві того часу на основі пригод головної героїні Мей Флоі, членів її сім’ї та особливо чотирьох дітей, які всі йдуть іншим шляхом, шляхом, настільки відмінним від того, що прописувала стара тайська культура.

Саме напруга між давньою тайською культурою, якої наполегливо тримається Мей Флой, і багатьма змінами, які трапляються на її шляху, є головною темою книги. Кукріту вдається захоплююче описати всі конфлікти між цими людьми та ситуаціями, навіть незважаючи на те, що зрозуміло, що саме він віддає перевагу: роялістська, ієрархічна структура суспільства, де непогано поступитися часткою особистої свободи заради більшої гармонії. .

Кукріт наголошує на неминучих фактах життя: народження, хвороба, старість і смерть. Але він також описує радощі життя: шлюб і діти, навчання і робота, прогулянки і насолода.

Кукріт захоплююче пов'язує історичні факти з особистими долями в манері, що нагадує Толстого Війна і мир нагадати. Це багато чого вчить нас про зміни, що відбулися за цей час.

MR Kukrit Pramoj (1911-1995) був різнобічною людиною. Він був автором багатьох романів і книг про культуру та історію Таїланду. Державний діяч і прем'єр-міністр Таїланду 1975-6. Журналіст та ентузіаст класичного танцю кхон (โขน, khǒon).

У 1950 році він заснував щоденну газету Siam Rath, в якій часто писав критичні статті. Ця історія також з’являлася частинами, перш ніж вона була опублікована як книга в 1953 році.

Його титул MR, Momrachawong, вказує на його королівське походження: він був правнуком короля Рами II. Він був переконаним роялістом. Відомий його вислів був: รู้ที่สูงรู้ที่ต่ำ  róe: thîe sǒe:ng róe: thîe tàm, «знає з високого і знає з низького».

Англійський переклад його книги має 600 сторінок, на щастя, у тайському виданні він значно скорочений.

Історія життя Мей Флоі

«Чотири королі» розповідають про життя Мей Флоі під час правління чотирьох королів, Рами V (Чулалонгкорна) до Рами VIII (Ананда Махідол), приблизно з 1898 по 9 червня 1946 року.

Її дитинство

Мати Флої одна міа ной, наложниця знатного чоловіка Чао Хуна. Вона все більше сприймає свою роль як принизливу і вирішує покинути чоловіка, коли Флої виповнюється сім років.

"Човен плив річкою Чао Прайя, коли мати Флоі сказала їй: «Слухай уважно, Флоі. Коли вам прийде час взяти чоловіка, будьте впевнені, що він один з єдиним серцем. Тримайся подалі від великих коханців, яких мають багато жінок, інакше ти будеш страждати, як твоя мати».  Після короткої паузи вона додала:І ти ніколи не повинна ставати наложницею чоловіка, mia noi. Ніколи! Ти мене чуєш?'  Флоі майже не слухає, вона лише звертає увагу на захоплююче життя на річці та храми.

Потім вони пливуть до Великого палацу, де живе король Чулалонгкорн як єдиний чоловік зі своєю сотнею наложниць і багатьма дітьми. Флоі грає там роль фрейліни та помічника. Багато рабинь також населяють палац.

Входячи до палацу, Флой випадково наступає на поріг воріт палацу, що може розлютити духів, яким доручено захищати палац. На неї спочатку всі дивляться з докором, а потім прощають і навіть сміються з цього приводу.

Мати Флої відкриває магазин локшини в іншому місці, виходить заміж і незабаром помирає під час пологів.

Рама V (Чулалонгкорн) – DMstudio House / Shutterstock.com

У Флої приємне життя в палаці. Вона дружить з Чоєм, відвертим і кумедним персонажем, який часто висміює знатних осіб у палаці та їхні особливі звичаї та слова, що викликає у неї багато докорів, а також посмішку. Час від часу Флоі відвідує батьківський дім з певною огидою через поведінку свого старшого зведеного брата Чіта та приниження, які їй доводиться терпіти від старшої зведеної сестри Ун, яка постійно нагадує їй, що вона лише донька Мії. нам.

Чит пристрастився до опіуму, який на той час був у вільному доступі. Від повії він заразився венеричною хворобою, яку в той час називали «жіночою хворобою».

Любов і шлюб

Чой має брата Нуенга. Шістнадцятирічна Флоі та Нуенг закохуються одне в одного, зізнаються в коханні не словами, а жестами та поглядом, обіцяють чекати одне одного. Нуенг іде солдатом до Накхон Саван. Через деякий час сестра Чой отримує листа від Нуенга, в якому він пише, що на самоті зустрів іншу жінку і збирається на ній одружитися. Вона на другому місяці вагітності. Чой ділиться листом із Флой. Чой дуже злий, але Флоі каже після першого шоку:

«Не гнівайся, Чой. Насправді це дуже благородно з його боку. І не соромно вийти заміж за продавця рису та каррі. У цьому світі достатньо страждань, і ми не повинні цьому сприяти».

Невдовзі Флої отримує пропозицію вийти заміж через свого батька від знатного та багатого (його батько був збирачем податків) чоловіка на ім’я Прім, але ніколи не зустрічалася з ним. Вона погоджується, і вони одружуються. Коли Флої та Прем вперше залишаються наодинці в першу шлюбну ніч, Прем каже дуже нервовій Флої:

«Сідай, Флоі. Скажіть, ви коли-небудь відвідували храм «Слід Будди» в Сарабурі?»

Пригоди її дітей

Через деякий час Флої дізнається, що у її чоловіка Према вже є син від попередніх стосунків, якого вона усиновила без жодних проблем і любить як власного сина. Це включено. Потім у неї народилося ще двоє синів, Ан і От, і, за її палким бажанням, зрештою донька Прафай.

Змалку хотів стати військовим і вступає до військової академії. За наполяганням батька Према Ан і От їдуть до Європи, де Ан навчатиметься в Парижі, а От — у Лондоні. Донька Прапхаі занурюється в нічне життя Бангкока, на жах матері, яка, однак, дозволяє їй все.

Ен повертається до Таїланду з новими ідеями, а також із француженкою Мем Люсіль, яка, до свого збентеження, обіймає матір Флоі та цілує її в обидві щоки при першій зустрічі. Але Флої вчиться цінувати свою невістку. Незважаючи на те, що Люсіль робить усе можливе, щоб злитися з тайською громадою, тому вона вивчає мову, вона повертається до рідної країни через кілька років. Пізніше Мей Флоі дізнається, що син Ен вже має роман із жінкою «нижчого походження», і вони разом мають двох дітей.

Ан соромиться цього, але Флої наполягає на тому, щоб вони всі жили в її сімейній спільноті.

Kukrit Pramoj – walterericsy / Shutterstock.com

Політика

Ан починає працювати як важливий державний службовець і бере участь у групі, яка готує Сіамську революцію 9 червня 1932 року, де абсолютна монархія перетворюється на конституційну. Флої вражена, дізнавшись, що її син був замішаний. Для Флоі королівська влада займала і займатиме центральне місце в її серці.

Ан не дуже розуміє свого старшого брата, солдата Он. Він називає його «plus royaliste que le roi».

Флой знайомиться з новою концепцією: kaanmeuang, політика, і вона не в захваті від цього. Її син-рояліст Он воював під час повстання Боровадея (1933) проти нової влади. Уряд перемагає, і Он засуджується до смертної кари, але після ряду пом’якшень вироку його зрештою звільняють і приєднуються до чернецтва. Он і Ан, на протилежних кінцях політичного спектру, примиряються. Ан, який інтенсивно займається політикою, зазначає:

«У Сіамі багато кваліфікованих і хороших людей. Система, патронат – це проблема».

Весь цей час От складає компанію своїй матері у своїй люб’язній манері. Багато розмов про відмінності між Європою та Таїландом.

От каже: «Суть ввічливої ​​поведінки однакова скрізь у світі, мамо. Ти навчив мене цього.

Лише після тривалих наполягань, особливо з боку свого старшого й активного брата Ана, який називає Ота ледарем, він знаходить роботу на Півдні. Там він заразився хронічною малярією, від якої помер.

Її чоловік Прем

Коли Прем трохи подорослішав, між ним і Флої виникає наступна розмова.

Флоі: «Якщо є щось, що ти хотів би мати, Кхун Прем, або щось, що ти хотів би зробити, щось, що приносить тобі задоволення і робить тебе щасливим, просто зроби це, я не заперечую. Я справді це маю на увазі. Все, що ви хочете зробити...

Прем: "Що ти маєш на увазі, Мей Флоі?"

«Ну, якщо ви хочете, щоб хтось піклувався про вас…»

"О, це те, що я подумав. Ви маєте на увазі наложницю, a mia noi?"

Прем зі сміхом відхиляє пропозицію, вона вкоротить йому життя... каже він.

Культурні зміни

У цей час, безпосередньо перед війною, прем'єр-міністр Фібун оголошує нові культурні мандати. Заборонено жувати бетель, чоловіки і жінки повинні носити головні убори, жінки починають носити західні спідниці, а чоловіки зобов’язані цілувати своїх дружин, коли йдуть на роботу.

Саме Чой у своїй розважальній манері обходить і висміює культурні накази. Вона купує бетель приватно на ринку, носить штани під спідницею і вигулює собаку з гарним капелюхом на голові. Велосипед дебютує в Таїланді, і багатші люди сприймають його як хобі.

Мати Флої планує чоловіка для своєї доньки Прафаї, молодого, симпатичного чоловіка з шляхти. Але на огиду всієї родини вона вибирає багатого китайського бізнесмена Сьюї, який бере участь у війні з японцями. Після весільної церемонії Сьюї на європейський манер несе свою наречену Прапхаї в їхній будинок.

Одна з сестер Флої, Чеуї, шепоче своєму чоловікові на вухо: «Чому ти не відніс мене в будинок, коли ми переїхали жити разом?» Її чоловік відповідає, сміючись: «Тому що я ще не знав цієї звички! Якщо хочеш, я проведу тебе сходами сьогодні ввечері, щоб розважити наших друзів і сусідів!

Неминуча недосконалість і непостійність усього життя

Чоловік Флої Прем гине після падіння з коня. Флої невтішна і захворює.

Вибухає Друга світова війна. Союзники кілька разів бомбили житловий квартал Флої, її родину та прислугу. Флої переїжджає в дім свого батька.

У вересні 1945 року король Ананда на короткий час повертається до Таїланду, і щасливі Флой і Чой бачать, як він проїжджає повз на Рачадамноєні. Флоі почувається краще.

У неділю, 9 червня 1946 року, сталася біда: король Ананда був мертвий у палаці після вогнепального поранення в лоб (останній факт у книзі не згадується). Флоі дуже сумує: «Чому Ананда мав померти?» Чому помер мій син От?» Вона думає: «Я трохи розумію… Я втомилася… Я жила за чотирьох царів». Довго... досить довго».

Пізно вдень тієї неділі, 9 червня, коли вода в Клонг Банг Луанг текла повільно, серце Флоі зупинилося, а її швидкоплинні радощі та печалі в цьому житті закінчилися. 

Кукріт Прамой, Чотири правління, Silkworm Books, 1981

สี่ ดิน โดย หม่อมราชวงค์ คึก ฤทธิ์ ปราโมช ปรา โมช ปราโมช

Виготовлення мила «Чотири царювання» (дві хвилини): https://www.youtube.com/watch?v=pr7P-N5Nic0

З англійськими субтитрами, перші 8 епізодів про Мей Флой у дитинстві та підлітковому віці

1/ 1-2-3-4 (приблизно 9 хвилин кожен)

2/1-2-3-4

Усі 41 серія тайською мовою