Пхі Тонг Луанг: народ під загрозою зникнення

Млабрі (Фото: Wikipedia)

В академічних колах вони є Мабрі of Млабрі називаються, але більшості тайців вони відомі як Пхі Тонг Луанг, що у вільному перекладі означає народ Духів Жовтого Листя. Цей народ, який живе на крайній півночі Таїланду, в провінціях Нан і Пхра на кордоні з Лаосом, є однією з найменших і найменш відомих етнічних груп у Таїланді, які зазвичай описуються як "гірських народів не дуже точний і не зовсім правильний, але хороший опис.

De Пхі Тонг Луанг є настільки малою етнічною групою, що перше дослідження було присвячено їм лише в 1938 році. Тоді австрійський етнолог і фотограф проф. Доктор. Г’юго Адольф Бернацік – батько альтернативної антропології та фахівець з Аха – коротке дослідження, засноване на його спостереженнях під час перебування у них у 1936 році. Лише на початку 1963-х років тайські наукові кола зацікавилися цим особливим народом, і в XNUMX році вийшов спеціальний випуск авторитетного журналу. Журнал Сіамського товариства.

De Пхі Тонг Луанг іноді описують як найцікавіших, але також найменш зрозумілих людей у ​​Південно-Східній Азії. І про це є що сказати. У будь-якому випадку, точно нічого не відомо про їхнє походження чи генеалогічне походження. У будь-якому випадку, спекуляції щодо їх походження викликали гострі наукові дискусії в останні роки, але без достатніх науково обґрунтованих доказів. Більшість вчених припускають - віддалений - зв'язок з пн/кхмер. І, цілком імовірно, вони жили в цьому регіоні до того, як народи Тай переселилися в цю частину Південно-Східної Азії. Ім'я Мабрі буде тайсько-лаоською корупцією Хму- слово «люди з лісу». Хму, шановний читачу, це мова настільки ж незрозумілої північної лаоської мови Хму-Люди. Мова меншини, яка має певну схожість із кхмерською та в’єтнамською мовами, якою все ще розмовляють тут і там у Лаосі, В’єтнамі, Таїланді та Китаї. Більш поетичній назві «Духи жовтого листя» вони завдячують своєму давньому кочовому існуванню. The Пхі Тонг Луанг Адже вони не живуть у постійних оселях і не мають постійного місця проживання. Вони продовжують виїжджати зі своїх простих хатин, вкритих банановим листям, коли листя жовтіє через тиждень-два...

Млабрі продовжують виїжджати зі своїх простих хатин, вкритих банановим листям, коли листя жовтіє через тиждень-два...

Нині їхній спосіб життя часто стає дещо патерналістським або базується на комплексі культурної переваги, наприклад «примітивний' описав, але, не бажаючи бути політкоректним, я чесно віддаю перевагу терміну «природні люди». Вони мисливці-збирачі і живуть з того, що дає їм природа. Деякі з них носили одяг протягом кількох років, яким вони обмінювалися через контакти з іншими етнічними групами на півночі. Але до цього більшість людей йшли по життю голі, хоча подекуди прикривали своє тіло корою чи листям. На духовному рівні Пхі Тонг Луанг Анімісти, хоча й не уникли невпинного місіонерського прагнення ряду християнських місіонерів.

De Пхі Тонг Луанг є народом під загрозою зникнення більш ніж одним. Їхнє кочове існування обмежене не лише всілякими обмеженнями та втручанням з боку офіційних інституцій, а й численними матеріальними спокусами суспільства споживання. У деяких районах їх навіть силоміць виселили з джунглів і примусили оселитися в селах Мон або Яо. Більш того, народ вимирає. Частково це пов’язано з високим рівнем смертності серед новонароджених, оскільки вагітні жінки досі, як і робили це протягом століть, відступають у джунглі самі й без допомоги для пологів.

За найоптимістичнішими оцінками, загальна кількість близько 400 Пхі Тонг Луанг але в 2017 році були опубліковані нові цифри, які показують, що цю кількість, можливо, потрібно буде скорегувати в бік зменшення. У найбільш песимістичному сценарії на даний момент залишиться лише близько сотні. Це робить їх найбільш загрозливою групою в Таїланді та Лаосі. Я не маю жодних ілюзій, демографічно доля цієї групи населення майже напевно вирішена, і вони могли зникнути або повністю асимілюватися протягом двох-трьох поколінь.

Особисто я вважаю, що це ганьба, що частинка індивідуальності, а також різноманітності, зникає таким чином. Через глобалізацію світ дедалі більше стає єдиним, де всі носять сині джинси, п’ють Coca-Cola або Starbuck’s і грають найновішу музику. смартфон від Huawei чи Samsung, ви їсте гамбургер від MacDonalds чи курячу ніжку в паніровці від KFC... Ідентичність та індивідуальність зникають шаленою швидкістю, і я охоче визнаю, що мені це важко. Зрештою, ідентичність — це унікальна сукупність властивостей, яка визначає індивідуальність етнічних груп і пов’язує їх з іншими у свій власний унікальний спосіб.

Великий французький письменник і майстерний оповідач Жан Распай описав у своєму майстерному і особливо вражаючому романі «Qui se souvient des Hommes…"вільний переклад"Хто ще пам'ятає цих людей..."  безмірно сумна доля останнього Алакалуфс в Патагонії. Було б дуже шкода, якби через кілька років, коли Пхі Тхон Луанг обговорювалися, нам би також було цікаво, хто їх ще пам'ятає...